Підписана документація Сигнал ескадрильї le livre «T-34 in Action – Squadron Signal SS2020» .
У 201 Т-34 – середній танк, що надійшов на озброєння у 1940 році у складі Червоної армії. На той час це становило дивовижний баланс між трьома основними факторами, які визначають якість бронетехніки, а саме: вогневою міццю, захистом і мобільністю. Цей успіх зробив його одним із активів Радянського Союзу в умовах вторгнення Вермахту. Щоб протистояти йому, останньому доведеться переглянути свою політику проектування бронетехніки, розробивши, наприклад, танк Panzer-V «Пантера», який запозичив частину своїх технічних характеристик у Т-34. Незважаючи на те, що Т-34 швидко обігнав іноземне виробництво, він все ще залишався у виробництві з 1940 по 1958 рік, із загальною кількістю вироблених одиниць приблизно в 84 070 одиниць, що зробило його другим за кількістю вироблених танків всіх часів, відразу після його наступників, Т-54 і Т-55.
Нащадок швидких танків БТ, сконструйованих командою І. Кошкіна в Харкові, Т-34 впровадив безліч технологічних нововведень, таких як використання дизельного двигуна з алюмінієвого сплаву, широких гусениць, похилих броньових листів по всьому периметру. Не обійшлося і без недоліків, наприклад, з двомісною баштою та відсутністю трансмісійного обладнання, що зробило його тактичне використання скоріше первинним, і спричинило багато втрат, але й сумнівну механічну надійність. Але, як і його американський аналог, Sherman M4, він продемонстрував певну здатність до еволюції, і, перш за все, простоту конструкції, що зробило його доступним у дуже великих кількостях, що забезпечило його виняткову довговічність, і в 1996 році 27 країн все ще використовували його. Його вплив на розвиток бойових танків також був безсумнівним, оскільки його часто вважають одним з танків, який використовувався для визначення поняття основного бойового танка.
Джерело: Т-34 у Вікіпедії
